| уклада́тися1 – дієслово недоконаного виду | ||
| (складати, пакувати речі, збираючись у дорогу; розташовуватися на відпочинок, готуватися до сну) | ||
| Інфінітив | уклада́тися, уклада́тись | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | уклада́ймося, уклада́ймось | |
| 2 особа | уклада́йся, уклада́йсь | уклада́йтеся, уклада́йтесь |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | уклада́тимуся, уклада́тимусь | уклада́тимемося, уклада́тимемось, уклада́тимемся |
| 2 особа | уклада́тимешся | уклада́тиметеся, уклада́тиметесь |
| 3 особа | уклада́тиметься | уклада́тимуться |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | уклада́юся, уклада́юсь | уклада́ємося, уклада́ємось, уклада́ємся |
| 2 особа | уклада́єшся | уклада́єтеся, уклада́єтесь |
| 3 особа | уклада́ється | уклада́ються |
| Активний дієприкметник | ||
| Дієприслівник | ||
| уклада́ючись | ||
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол. р. | уклада́вся, уклада́всь | уклада́лися, уклада́лись |
| жін. р. | уклада́лася, уклада́лась | |
| сер. р. | уклада́лося, уклада́лось | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| Безособова форма | ||
| Дієприслівник | ||
| уклада́вшись | ||