| | |
| уклоня́тися – дієслово недоконаного виду | | |
| | |
| | |
| | |
| Інфінітив | уклоня́тися, уклоня́тись |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | уклоня́ймося, уклоня́ймось |
| 2 особа | уклоня́йся, уклоня́йсь | уклоня́йтеся, уклоня́йтесь |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | уклоня́тимуся, уклоня́тимусь | уклоня́тимемося, уклоня́тимемось, уклоня́тимемся |
| 2 особа | уклоня́тимешся | уклоня́тиметеся, уклоня́тиметесь |
| 3 особа | уклоня́тиметься | уклоня́тимуться |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС |
| 1 особа | уклоня́юся, уклоня́юсь | уклоня́ємося, уклоня́ємось, уклоня́ємся |
| 2 особа | уклоня́єшся | уклоня́єтеся, уклоня́єтесь |
| 3 особа | уклоня́ється | уклоня́ються |
| Активний дієприкметник |
|
| Дієприслівник |
| уклоня́ючись |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол. р. | уклоня́вся, уклоня́всь | уклоня́лися, уклоня́лись |
| жін. р. | уклоня́лася, уклоня́лась |
| сер. р. | уклоня́лося, уклоня́лось |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
|
| Безособова форма |
|
| Дієприслівник |
| уклоня́вшись |
