| | |
| уколо́тися – дієслово доконаного виду | | |
| | |
| | |
| | |
| Інфінітив | уколо́тися, уколо́тись |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | уколі́мося, уколі́мось, уколі́мся |
| 2 особа | уколи́ся, уколи́сь | уколі́ться |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | уколю́ся, уколю́сь | уко́лемося, уко́лемось, уко́лемся |
| 2 особа | уко́лешся | уко́летеся, уко́летесь |
| 3 особа | уко́леться | уко́лються |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол.р. | уколо́вся, уколо́всь | уколо́лися, уколо́лись |
| жін.р. | уколо́лася, уколо́лась |
| сер.р. | уколо́лося, уколо́лось |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
|
| Безособова форма |
|
| Дієприслівник |
| уколо́вшись |
