| | |
| уко́пуватися – дієслово недоконаного виду | | |
| | |
| | |
| | |
| Інфінітив | уко́пуватися, уко́пуватись |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | уко́пуймося, уко́пуймось |
| 2 особа | уко́пуйся, уко́пуйсь | уко́пуйтеся, уко́пуйтесь |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | уко́пуватимуся, уко́пуватимусь | уко́пуватимемося, уко́пуватимемось, уко́пуватимемся |
| 2 особа | уко́пуватимешся | уко́пуватиметеся, уко́пуватиметесь |
| 3 особа | уко́пуватиметься | уко́пуватимуться |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС |
| 1 особа | уко́пуюся, уко́пуюсь | уко́пуємося, уко́пуємось, уко́пуємся |
| 2 особа | уко́пуєшся | уко́пуєтеся, уко́пуєтесь |
| 3 особа | уко́пується | уко́пуються |
| Активний дієприкметник |
|
| Дієприслівник |
| уко́пуючись |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол. р. | уко́пувався, уко́пувавсь | уко́пувалися, уко́пувались |
| жін. р. | уко́пувалася, уко́пувалась |
| сер. р. | уко́пувалося, уко́пувалось |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
|
| Безособова форма |
|
| Дієприслівник |
| уко́пувавшись |
