| | | | |
| українозна́вчий – прикметник | | | | |
| | | | |
| | | | |
| | | | |
| відмінок | однина | множина |
| чол. р. | жін. р. | сер. р. |
| називний | українозна́вчий | українозна́вча | українозна́вче | українозна́вчі |
| родовий | українозна́вчого | українозна́вчої | українозна́вчого | українозна́вчих |
| давальний | українозна́вчому | українозна́вчій | українозна́вчому | українозна́вчим |
| знахідний | українозна́вчий | українозна́вчу | українозна́вче | українозна́вчі |
| орудний | українозна́вчим | українозна́вчою | українозна́вчим | українозна́вчими |
| місцевий | на/в українозна́вчому, українозна́вчім | на/в українозна́вчій | на/в українозна́вчому, українозна́вчім | на/в українозна́вчих |
