| | | | |
| українськомо́вний – прикметник | | | | |
| | | | |
| | | | |
| | | | |
| відмінок | однина | множина |
| чол. р. | жін. р. | сер. р. |
| називний | українськомо́вний | українськомо́вна | українськомо́вне | українськомо́вні |
| родовий | українськомо́вного | українськомо́вної | українськомо́вного | українськомо́вних |
| давальний | українськомо́вному | українськомо́вній | українськомо́вному | українськомо́вним |
| знахідний | українськомо́вний, українськомо́вного | українськомо́вну | українськомо́вне | українськомо́вні, українськомо́вних |
| орудний | українськомо́вним | українськомо́вною | українськомо́вним | українськомо́вними |
| місцевий | на/в українськомо́вному, українськомо́внім | на/в українськомо́вній | на/в українськомо́вному, українськомо́внім | на/в українськомо́вних |
