| укри́вдити – дієслово доконаного виду | ||
| Інфінітив | укри́вдити | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | укри́вдьмо | |
| 2 особа | укри́вдь | укри́вдьте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | укри́вджу | укри́вдимо, укри́вдим |
| 2 особа | укри́вдиш | укри́вдите |
| 3 особа | укри́вдить | укри́вдять |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол.р. | укри́вдив | укри́вдили |
| жін.р. | укри́вдила | |
| сер.р. | укри́вдило | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| укри́вджений | ||
| Безособова форма | ||
| укри́вджено | ||
| Дієприслівник | ||
| укри́вдивши | ||