| укру́чений1 – дієприкметник | ||||
| (обмотаний чимсь) | ||||
| відмінок | однина | множина | ||
| чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
| називний | укру́чений | укру́чена | укру́чене | укру́чені |
| родовий | укру́ченого | укру́ченої | укру́ченого | укру́чених |
| давальний | укру́ченому | укру́ченій | укру́ченому | укру́ченим |
| знахідний | укру́чений, укру́ченого | укру́чену | укру́чене | укру́чені, укру́чених |
| орудний | укру́ченим | укру́ченою | укру́ченим | укру́ченими |
| місцевий | на/в укру́ченому, укру́ченім | на/в укру́ченій | на/в укру́ченому, укру́ченім | на/в укру́чених |