| | |
| укріпи́тися – дієслово доконаного виду | | |
| | |
| | |
| | |
| Інфінітив | укріпи́тися, укріпи́тись |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | укріпі́мося, укріпі́мось, укріпі́мся |
| 2 особа | укріпи́ся, укріпи́сь | укріпі́ться |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | укріплю́ся, укріплю́сь | укрі́пимося, укрі́пимось, укрі́пимся |
| 2 особа | укрі́пишся | укрі́питеся, укрі́питесь |
| 3 особа | укрі́питься | укрі́пляться |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол.р. | укріпи́вся, укріпи́всь | укріпи́лися, укріпи́лись |
| жін.р. | укріпи́лася, укріпи́лась |
| сер.р. | укріпи́лося, укріпи́лось |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
|
| Безособова форма |
|
| Дієприслівник |
| укріпи́вшись |
