| укріпля́тися – дієслово недоконаного виду | ||
| Інфінітив | укріпля́тися, укріпля́тись | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | укріпля́ймося, укріпля́ймось | |
| 2 особа | укріпля́йся, укріпля́йсь | укріпля́йтеся, укріпля́йтесь |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | укріпля́тимуся, укріпля́тимусь | укріпля́тимемося, укріпля́тимемось, укріпля́тимемся |
| 2 особа | укріпля́тимешся | укріпля́тиметеся, укріпля́тиметесь |
| 3 особа | укріпля́тиметься | укріпля́тимуться |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | укріпля́юся, укріпля́юсь | укріпля́ємося, укріпля́ємось, укріпля́ємся |
| 2 особа | укріпля́єшся | укріпля́єтеся, укріпля́єтесь |
| 3 особа | укріпля́ється | укріпля́ються |
| Активний дієприкметник | ||
| Дієприслівник | ||
| укріпля́ючись | ||
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол. р. | укріпля́вся, укріпля́всь | укріпля́лися, укріпля́лись |
| жін. р. | укріпля́лася, укріпля́лась | |
| сер. р. | укріпля́лося, укріпля́лось | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| Безособова форма | ||
| Дієприслівник | ||
| укріпля́вшись | ||