| | |
| уляга́тися – дієслово недоконаного виду | | |
| | |
| | |
| | |
| Інфінітив | уляга́тися, уляга́тись |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | уляга́ймося, уляга́ймось |
| 2 особа | уляга́йся, уляга́йсь | уляга́йтеся, уляга́йтесь |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | уляга́тимуся, уляга́тимусь | уляга́тимемося, уляга́тимемось, уляга́тимемся |
| 2 особа | уляга́тимешся | уляга́тиметеся, уляга́тиметесь |
| 3 особа | уляга́тиметься | уляга́тимуться |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС |
| 1 особа | уляга́юся, уляга́юсь | уляга́ємося, уляга́ємось, уляга́ємся |
| 2 особа | уляга́єшся | уляга́єтеся, уляга́єтесь |
| 3 особа | уляга́ється | уляга́ються |
| Активний дієприкметник |
|
| Дієприслівник |
| уляга́ючись |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол. р. | уляга́вся, уляга́всь | уляга́лися, уляга́лись |
| жін. р. | уляга́лася, уляга́лась |
| сер. р. | уляга́лося, уляга́лось |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
|
| Безособова форма |
|
| Дієприслівник |
| уляга́вшись |
