| | |
| уляга́ти1 – дієслово недоконаного виду | | |
| | |
| (підкорятися, піддаватися комусь; накульгувати) | | |
| | |
| | |
| Інфінітив | уляга́ти |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | уляга́ймо |
| 2 особа | уляга́й | уляга́йте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | уляга́тиму | уляга́тимемо, уляга́тимем |
| 2 особа | уляга́тимеш | уляга́тимете |
| 3 особа | уляга́тиме | уляга́тимуть |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС |
| 1 особа | уляга́ю | уляга́ємо, уляга́єм |
| 2 особа | уляга́єш | уляга́єте |
| 3 особа | уляга́є | уляга́ють |
| Активний дієприкметник |
|
| Дієприслівник |
| уляга́ючи |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол. р. | уляга́в | уляга́ли |
| жін. р. | уляга́ла |
| сер. р. | уляга́ло |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
|
| Безособова форма |
|
| Дієприслівник |
| уляга́вши |
