| | |
| ума́ли́тися – дієслово доконаного виду | | |
| | |
| | |
| | |
| Інфінітив | ума́ли́тися, ума́ли́тись |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | ума́лі́мося, ума́лі́мось, ума́лі́мся |
| 2 особа | ума́ли́ся, ума́ли́сь | ума́лі́ться |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | ума́лю́ся, ума́лю́сь | ума́лимо́ся, ума́лимо́сь, ума́ли́мся |
| 2 особа | ума́ли́шся | ума́лите́ся, ума́лите́сь |
| 3 особа | ума́ли́ться | ума́ля́ться |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол.р. | ума́ли́вся, ума́ли́всь | ума́ли́лися, ума́ли́лись |
| жін.р. | ума́ли́лася, ума́ли́лась |
| сер.р. | ума́ли́лося, ума́ли́лось |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
|
| Безособова форма |
|
| Дієприслівник |
| ума́ли́вшись |
