| | |
| ума́лювати – дієслово недоконаного виду | | |
| | |
| | |
| | |
| Інфінітив | ума́лювати |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | ума́люймо |
| 2 особа | ума́люй | ума́люйте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | ума́люватиму | ума́люватимемо, ума́люватимем |
| 2 особа | ума́люватимеш | ума́люватимете |
| 3 особа | ума́люватиме | ума́люватимуть |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС |
| 1 особа | ума́люю | ума́люємо, ума́люєм |
| 2 особа | ума́люєш | ума́люєте |
| 3 особа | ума́лює | ума́люють |
| Активний дієприкметник |
|
| Дієприслівник |
| ума́люючи |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол. р. | ума́лював | ума́лювали |
| жін. р. | ума́лювала |
| сер. р. | ума́лювало |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
| ума́люваний |
| Безособова форма |
| ума́лювано |
| Дієприслівник |
| ума́лювавши |
