| | |
| умасти́тися – дієслово доконаного виду | | |
| | |
| | |
| | |
| Інфінітив | умасти́тися, умасти́тись |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | умасті́мося, умасті́мось, умасті́мся |
| 2 особа | умасти́ся, умасти́сь | умасті́ться |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | умащу́ся, умащу́сь | ума́стимося, ума́стимось, ума́стимся |
| 2 особа | ума́стишся | ума́ститеся, ума́ститесь |
| 3 особа | ума́ститься | ума́стяться |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол.р. | умасти́вся, умасти́всь | умасти́лися, умасти́лись |
| жін.р. | умасти́лася, умасти́лась |
| сер.р. | умасти́лося, умасти́лось |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
|
| Безособова форма |
|
| Дієприслівник |
| умасти́вшись |
