| | |
| ума́ювати – дієслово недоконаного виду | | |
| | |
| | |
| | |
| Інфінітив | ума́ювати |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | ума́юймо |
| 2 особа | ума́юй | ума́юйте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | ума́юватиму | ума́юватимемо, ума́юватимем |
| 2 особа | ума́юватимеш | ума́юватимете |
| 3 особа | ума́юватиме | ума́юватимуть |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС |
| 1 особа | ума́юю | ума́юємо, ума́юєм |
| 2 особа | ума́юєш | ума́юєте |
| 3 особа | ума́ює | ума́юють |
| Активний дієприкметник |
|
| Дієприслівник |
| ума́юючи |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол. р. | ума́ював | ума́ювали |
| жін. р. | ума́ювала |
| сер. р. | ума́ювало |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
| ума́юваний |
| Безособова форма |
| ума́ювано |
| Дієприслівник |
| ума́ювавши |
