| | |
| умизга́тися – дієслово доконаного виду | | |
| | |
| | |
| | |
| Інфінітив | умизга́тися, умизга́тись |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | умизга́ймося, умизга́ймось |
| 2 особа | умизга́йся, умизга́йсь | умизга́йтеся, умизга́йтесь |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | умизга́юся, умизга́юсь | умизга́ємося, умизга́ємось, умизга́ємся |
| 2 особа | умизга́єшся | умизга́єтеся, умизга́єтесь |
| 3 особа | умизга́ється | умизга́ються |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол.р. | умизга́вся, умизга́всь | умизга́лися, умизга́лись |
| жін.р. | умизга́лася, умизга́лась |
| сер.р. | умизга́лося, умизга́лось |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
|
| Безособова форма |
|
| Дієприслівник |
| умизга́вшись |
