| | |
| умина́ти1 – дієслово недоконаного виду | | |
| | |
| (мнучи, робити м’яким; їсти швидко, зі смаком) | | |
| | |
| | |
| Інфінітив | умина́ти |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | умина́ймо |
| 2 особа | умина́й | умина́йте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | умина́тиму | умина́тимемо, умина́тимем |
| 2 особа | умина́тимеш | умина́тимете |
| 3 особа | умина́тиме | умина́тимуть |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС |
| 1 особа | умина́ю | умина́ємо, умина́єм |
| 2 особа | умина́єш | умина́єте |
| 3 особа | умина́є | умина́ють |
| Активний дієприкметник |
|
| Дієприслівник |
| умина́ючи |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол. р. | умина́в | умина́ли |
| жін. р. | умина́ла |
| сер. р. | умина́ло |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
|
| Безособова форма |
|
| Дієприслівник |
| умина́вши |
