| умиротвори́ти – дієслово доконаного виду | ||
| Інфінітив | умиротвори́ти | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | умиротворі́мо, умиротворі́м | |
| 2 особа | умиротвори́ | умиротворі́ть |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | умиротворю́ | умиротво́римо, умиротво́рим |
| 2 особа | умиротво́риш | умиротво́рите |
| 3 особа | умиротво́рить | умиротво́рять |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол.р. | умиротвори́в | умиротвори́ли |
| жін.р. | умиротвори́ла | |
| сер.р. | умиротвори́ло | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| умиротво́рений | ||
| Безособова форма | ||
| умиротво́рено | ||
| Дієприслівник | ||
| умиротвори́вши | ||