| | |
| умишля́ти – дієслово недоконаного виду | | |
| | |
| | |
| | |
| Інфінітив | умишля́ти |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | умишля́ймо |
| 2 особа | умишля́й | умишля́йте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | умишля́тиму | умишля́тимемо, умишля́тимем |
| 2 особа | умишля́тимеш | умишля́тимете |
| 3 особа | умишля́тиме | умишля́тимуть |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС |
| 1 особа | умишля́ю | умишля́ємо, умишля́єм |
| 2 особа | умишля́єш | умишля́єте |
| 3 особа | умишля́є | умишля́ють |
| Активний дієприкметник |
|
| Дієприслівник |
| умишля́ючи |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол. р. | умишля́в | умишля́ли |
| жін. р. | умишля́ла |
| сер. р. | умишля́ло |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
|
| Безособова форма |
|
| Дієприслівник |
| умишля́вши |
