| умо́вно-їсти́вний – прикметник | ||||
| відмінок | однина | множина | ||
| чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
| називний | умо́вно-їсти́вний | умо́вно-їсти́вна | умо́вно-їсти́вне | умо́вно-їсти́вні |
| родовий | умо́вно-їсти́вного | умо́вно-їсти́вної | умо́вно-їсти́вного | умо́вно-їсти́вних |
| давальний | умо́вно-їсти́вному | умо́вно-їсти́вній | умо́вно-їсти́вному | умо́вно-їсти́вним |
| знахідний | умо́вно-їсти́вний | умо́вно-їсти́вну | умо́вно-їсти́вне | умо́вно-їсти́вні |
| орудний | умо́вно-їсти́вним | умо́вно-їсти́вною | умо́вно-їсти́вним | умо́вно-їсти́вними |
| місцевий | на/в умо́вно-їсти́вному, умо́вно-їсти́внім | на/в умо́вно-їсти́вній | на/в умо́вно-їсти́вному, умо́вно-їсти́внім | на/в умо́вно-їсти́вних |