| умо́вно-їстівни́й – прикметник | ||||
| відмінок | однина | множина | ||
| чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
| називний | умо́вно-їстівни́й | умо́вно-їстівна́ | умо́вно-їстівне́ | умо́вно-їстівні́ |
| родовий | умо́вно-їстівно́го | умо́вно-їстівно́ї | умо́вно-їстівно́го | умо́вно-їстівни́х |
| давальний | умо́вно-їстівно́му | умо́вно-їстівні́й | умо́вно-їстівно́му | умо́вно-їстівни́м |
| знахідний | умо́вно-їстівни́й, умо́вно-їстівно́го | умо́вно-їстівну́ | умо́вно-їстівне́ | умо́вно-їстівні́, умо́вно-їстівни́х |
| орудний | умо́вно-їстівни́м | умо́вно-їстівно́ю | умо́вно-їстівни́м | умо́вно-їстівни́ми |
| місцевий | на/в умо́вно-їстівно́му, умо́вно-їстівні́м | на/в умо́вно-їстівні́й | на/в умо́вно-їстівно́му, умо́вно-їстівні́м | на/в умо́вно-їстівни́х |