| умонто́ваний – дієприкметник | ||||
| відмінок | однина | множина | ||
| чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
| називний | умонто́ваний | умонто́вана | умонто́ване | умонто́вані |
| родовий | умонто́ваного | умонто́ваної | умонто́ваного | умонто́ваних |
| давальний | умонто́ваному | умонто́ваній | умонто́ваному | умонто́ваним |
| знахідний | умонто́ваний | умонто́вану | умонто́ване | умонто́вані |
| орудний | умонто́ваним | умонто́ваною | умонто́ваним | умонто́ваними |
| місцевий | на/в умонто́ваному, умонто́ванім | на/в умонто́ваній | на/в умонто́ваному, умонто́ванім | на/в умонто́ваних |