| | |
| умоча́ти1 – дієслово недоконаного виду | | |
| | |
| (змочувати) | | |
| | |
| | |
| Інфінітив | умоча́ти |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | умоча́ймо |
| 2 особа | умоча́й | умоча́йте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | умоча́тиму | умоча́тимемо, умоча́тимем |
| 2 особа | умоча́тимеш | умоча́тимете |
| 3 особа | умоча́тиме | умоча́тимуть |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС |
| 1 особа | умоча́ю | умоча́ємо, умоча́єм |
| 2 особа | умоча́єш | умоча́єте |
| 3 особа | умоча́є | умоча́ють |
| Активний дієприкметник |
|
| Дієприслівник |
| умоча́ючи |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол. р. | умоча́в | умоча́ли |
| жін. р. | умоча́ла |
| сер. р. | умоча́ло |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
|
| Безособова форма |
|
| Дієприслівник |
| умоча́вши |
