| | |
| умо́чувати1 – дієслово недоконаного виду | | |
| | |
| (робити мокрим, змочувати) | | |
| | |
| | |
| Інфінітив | умо́чувати |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | умо́чуймо |
| 2 особа | умо́чуй | умо́чуйте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | умо́чуватиму | умо́чуватимемо, умо́чуватимем |
| 2 особа | умо́чуватимеш | умо́чуватимете |
| 3 особа | умо́чуватиме | умо́чуватимуть |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС |
| 1 особа | умо́чую | умо́чуємо, умо́чуєм |
| 2 особа | умо́чуєш | умо́чуєте |
| 3 особа | умо́чує | умо́чують |
| Активний дієприкметник |
|
| Дієприслівник |
| умо́чуючи |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол. р. | умо́чував | умо́чували |
| жін. р. | умо́чувала |
| сер. р. | умо́чувало |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
|
| Безособова форма |
|
| Дієприслівник |
| умо́чувавши |
