| | |
| умо́щуватися – дієслово недоконаного виду | | |
| | |
| | |
| | |
| Інфінітив | умо́щуватися, умо́щуватись |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | умо́щуймося, умо́щуймось |
| 2 особа | умо́щуйся, умо́щуйсь | умо́щуйтеся, умо́щуйтесь |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | умо́щуватимуся, умо́щуватимусь | умо́щуватимемося, умо́щуватимемось, умо́щуватимемся |
| 2 особа | умо́щуватимешся | умо́щуватиметеся, умо́щуватиметесь |
| 3 особа | умо́щуватиметься | умо́щуватимуться |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС |
| 1 особа | умо́щуюся, умо́щуюсь | умо́щуємося, умо́щуємось, умо́щуємся |
| 2 особа | умо́щуєшся | умо́щуєтеся, умо́щуєтесь |
| 3 особа | умо́щується | умо́щуються |
| Активний дієприкметник |
|
| Дієприслівник |
| умо́щуючись |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол. р. | умо́щувався, умо́щувавсь | умо́щувалися, умо́щувались |
| жін. р. | умо́щувалася, умо́щувалась |
| сер. р. | умо́щувалося, умо́щувалось |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
|
| Безособова форма |
|
| Дієприслівник |
| умо́щувавшись |
