| | |
| умудри́тися – дієслово доконаного виду | | |
| | |
| | |
| | |
| Інфінітив | умудри́тися, умудри́тись |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | умудрі́мося, умудрі́мось, умудрі́мся |
| 2 особа | умудри́ся, умудри́сь | умудрі́ться |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | умудрю́ся, умудрю́сь | умудримо́ся, умудримо́сь, умудри́мся |
| 2 особа | умудри́шся | умудрите́ся, умудрите́сь |
| 3 особа | умудри́ться | умудря́ться |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол.р. | умудри́вся, умудри́всь | умудри́лися, умудри́лись |
| жін.р. | умудри́лася, умудри́лась |
| сер.р. | умудри́лося, умудри́лось |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
|
| Безособова форма |
|
| Дієприслівник |
| умудри́вшись |
