| | |
| умудря́ти – дієслово недоконаного виду | | |
| | |
| | |
| | |
| Інфінітив | умудря́ти |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | умудря́ймо |
| 2 особа | умудря́й | умудря́йте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | умудря́тиму | умудря́тимемо, умудря́тимем |
| 2 особа | умудря́тимеш | умудря́тимете |
| 3 особа | умудря́тиме | умудря́тимуть |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС |
| 1 особа | умудря́ю | умудря́ємо, умудря́єм |
| 2 особа | умудря́єш | умудря́єте |
| 3 особа | умудря́є | умудря́ють |
| Активний дієприкметник |
|
| Дієприслівник |
| умудря́ючи |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол. р. | умудря́в | умудря́ли |
| жін. р. | умудря́ла |
| сер. р. | умудря́ло |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
|
| Безособова форма |
|
| Дієприслівник |
| умудря́вши |
