| | |
| уна́джуватися – дієслово недоконаного виду | | |
| | |
| | |
| | |
| Інфінітив | уна́джуватися, уна́джуватись |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | уна́джуймося, уна́джуймось |
| 2 особа | уна́джуйся, уна́джуйсь | уна́джуйтеся, уна́джуйтесь |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | уна́джуватимуся, уна́джуватимусь | уна́джуватимемося, уна́джуватимемось, уна́джуватимемся |
| 2 особа | уна́джуватимешся | уна́джуватиметеся, уна́джуватиметесь |
| 3 особа | уна́джуватиметься | уна́джуватимуться |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС |
| 1 особа | уна́джуюся, уна́джуюсь | уна́джуємося, уна́джуємось, уна́джуємся |
| 2 особа | уна́джуєшся | уна́джуєтеся, уна́джуєтесь |
| 3 особа | уна́джується | уна́джуються |
| Активний дієприкметник |
|
| Дієприслівник |
| уна́джуючись |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол. р. | уна́джувався, уна́джувавсь | уна́джувалися, уна́джувались |
| жін. р. | уна́джувалася, уна́джувалась |
| сер. р. | уна́джувалося, уна́джувалось |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
|
| Безособова форма |
|
| Дієприслівник |
| уна́джувавшись |
