| унао́чнений – дієприкметник | ||||
| відмінок | однина | множина | ||
| чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
| називний | унао́чнений | унао́чнена | унао́чнене | унао́чнені |
| родовий | унао́чненого | унао́чненої | унао́чненого | унао́чнених |
| давальний | унао́чненому | унао́чненій | унао́чненому | унао́чненим |
| знахідний | унао́чнений | унао́чнену | унао́чнене | унао́чнені |
| орудний | унао́чненим | унао́чненою | унао́чненим | унао́чненими |
| місцевий | на/в унао́чненому, унао́чненім | на/в унао́чненій | на/в унао́чненому, унао́чненім | на/в унао́чнених |