| | |
| уника́ти – дієслово недоконаного виду | | |
| | |
| (кого, чого) | | |
| | |
| | |
| Інфінітив | уника́ти |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | уника́ймо |
| 2 особа | уника́й | уника́йте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | уника́тиму | уника́тимемо, уника́тимем |
| 2 особа | уника́тимеш | уника́тимете |
| 3 особа | уника́тиме | уника́тимуть |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС |
| 1 особа | уника́ю | уника́ємо, уника́єм |
| 2 особа | уника́єш | уника́єте |
| 3 особа | уника́є | уника́ють |
| Активний дієприкметник |
|
| Дієприслівник |
| уника́ючи |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол. р. | уника́в | уника́ли |
| жін. р. | уника́ла |
| сер. р. | уника́ло |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
|
| Безособова форма |
|
| Дієприслівник |
| уника́вши |
