уніка́льний – прикметник | ||||
відмінок | однина | множина | ||
чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
називний | уніка́льний | уніка́льна | уніка́льне | уніка́льні |
родовий | уніка́льного | уніка́льної | уніка́льного | уніка́льних |
давальний | уніка́льному | уніка́льній | уніка́льному | уніка́льним |
знахідний | уніка́льний, уніка́льного | уніка́льну | уніка́льне | уніка́льні, уніка́льних |
орудний | уніка́льним | уніка́льною | уніка́льним | уніка́льними |
місцевий | на/в уніка́льному, уніка́льнім | на/в уніка́льній | на/в уніка́льному, уніка́льнім | на/в уніка́льних |