| упа́донько – іменник середнього роду | ||
| (горе, нещастя) | ||
| відмінок | однина | множина |
| називний | упа́донько | упа́доньки |
| родовий | упа́донька | упа́доньків |
| давальний | упа́доньку, упа́донькові | упа́донькам |
| знахідний | упа́донько | упа́доньки |
| орудний | упа́доньком | упа́доньками |
| місцевий | на/в упа́доньку, упа́донькові | на/в упа́доньках |
| кличний | упа́доньку* | упа́доньки* |
| [діал.] |