| | |
| упини́тися – дієслово доконаного виду | | |
| | |
| (стриматися; припинитися) | | |
| | |
| | |
| Інфінітив | упини́тися, упини́тись |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | упині́мося, упині́мось, упині́мся |
| 2 особа | упини́ся, упини́сь | упині́ться |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | упиню́ся, упиню́сь | упинимо́ся, упинимо́сь, упини́мся |
| 2 особа | упини́шся | упините́ся, упините́сь |
| 3 особа | упини́ться | упиня́ться |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол.р. | упини́вся, упини́всь | упини́лися, упини́лись |
| жін.р. | упини́лася, упини́лась |
| сер.р. | упини́лося, упини́лось |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
|
| Безособова форма |
|
| Дієприслівник |
| упини́вшись |
