| упи́ти1 – дієслово доконаного виду | ||
| (напитися досхочу) | ||
| Інфінітив | упи́ти | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | упи́ймо | |
| 2 особа | упи́й | упи́йте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | уп’ю́ | уп’ємо́, уп’є́м |
| 2 особа | уп’є́ш | уп’єте́ |
| 3 особа | уп’є́ | уп’ю́ть |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол.р. | упи́в | упили́ |
| жін.р. | упила́ | |
| сер.р. | упило́ | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| Безособова форма | ||
| Дієприслівник | ||
| упи́вши | ||