| уплести́1 – дієслово доконаного виду | ||
| (виготовити плетінням) | ||
| Інфінітив | уплести́ | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | уплеті́мо, уплеті́м | |
| 2 особа | уплети́ | уплеті́ть |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | уплету́ | уплетемо́, уплете́м |
| 2 особа | уплете́ш | уплетете́ |
| 3 особа | уплете́ | уплету́ть |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол.р. | уплі́в | уплели́ |
| жін.р. | уплела́ | |
| сер.р. | уплело́ | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| упле́тений | ||
| Безособова форма | ||
| упле́тено | ||
| Дієприслівник | ||
| уплі́вши | ||