| | |
| упоряджа́тися – дієслово недоконаного виду | | |
| | |
| | |
| | |
| Інфінітив | упоряджа́тися, упоряджа́тись |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | упоряджа́ймося, упоряджа́ймось |
| 2 особа | упоряджа́йся, упоряджа́йсь | упоряджа́йтеся, упоряджа́йтесь |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | упоряджа́тимуся, упоряджа́тимусь | упоряджа́тимемося, упоряджа́тимемось, упоряджа́тимемся |
| 2 особа | упоряджа́тимешся | упоряджа́тиметеся, упоряджа́тиметесь |
| 3 особа | упоряджа́тиметься | упоряджа́тимуться |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС |
| 1 особа | упоряджа́юся, упоряджа́юсь | упоряджа́ємося, упоряджа́ємось, упоряджа́ємся |
| 2 особа | упоряджа́єшся | упоряджа́єтеся, упоряджа́єтесь |
| 3 особа | упоряджа́ється | упоряджа́ються |
| Активний дієприкметник |
|
| Дієприслівник |
| упоряджа́ючись |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол. р. | упоряджа́вся, упоряджа́всь | упоряджа́лися, упоряджа́лись |
| жін. р. | упоряджа́лася, упоряджа́лась |
| сер. р. | упоряджа́лося, упоряджа́лось |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
|
| Безособова форма |
|
| Дієприслівник |
| упоряджа́вшись |
