упоря́дження – іменник середнього роду | ||
відмінок | однина | множина |
називний | упоря́дження | |
родовий | упоря́дження | |
давальний | упоря́дженню | |
знахідний | упоря́дження | |
орудний | упоря́дженням | |
місцевий | на/в упоря́дженні, упоря́дженню | |
кличний | упоря́дження* |