| упра́витися – дієслово доконаного виду | ||
| Інфінітив | упра́витися, упра́витись | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | упра́вмося, упра́вмось | |
| 2 особа | упра́вся | упра́втеся, упра́втесь |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | упра́влюся, упра́влюсь | упра́вимося, упра́вимось, упра́вимся |
| 2 особа | упра́вишся | упра́витеся, упра́витесь |
| 3 особа | упра́виться | упра́вляться |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол.р. | упра́вився, упра́вивсь | упра́вилися, упра́вились |
| жін.р. | упра́вилася, упра́вилась | |
| сер.р. | упра́вилося, упра́вилось | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| Безособова форма | ||
| Дієприслівник | ||
| упра́вившись | ||