| упуска́ти1 – дієслово недоконаного виду | ||
| (не могти втримати, упускати з рук) | ||
| Інфінітив | упуска́ти | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | упуска́ймо | |
| 2 особа | упуска́й | упуска́йте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | упуска́тиму | упуска́тимемо, упуска́тимем |
| 2 особа | упуска́тимеш | упуска́тимете |
| 3 особа | упуска́тиме | упуска́тимуть |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | упуска́ю | упуска́ємо, упуска́єм |
| 2 особа | упуска́єш | упуска́єте |
| 3 особа | упуска́є | упуска́ють |
| Активний дієприкметник | ||
| Дієприслівник | ||
| упуска́ючи | ||
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол. р. | упуска́в | упуска́ли |
| жін. р. | упуска́ла | |
| сер. р. | упуска́ло | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| Безособова форма | ||
| Дієприслівник | ||
| упуска́вши | ||