| | |
| упуска́ти1 – дієслово недоконаного виду | | |
| | |
| (не могти втримати, упускати з рук) | | |
| | |
| | |
| Інфінітив | упуска́ти |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | упуска́ймо |
| 2 особа | упуска́й | упуска́йте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | упуска́тиму | упуска́тимемо, упуска́тимем |
| 2 особа | упуска́тимеш | упуска́тимете |
| 3 особа | упуска́тиме | упуска́тимуть |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС |
| 1 особа | упуска́ю | упуска́ємо, упуска́єм |
| 2 особа | упуска́єш | упуска́єте |
| 3 особа | упуска́є | упуска́ють |
| Активний дієприкметник |
|
| Дієприслівник |
| упуска́ючи |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол. р. | упуска́в | упуска́ли |
| жін. р. | упуска́ла |
| сер. р. | упуска́ло |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
|
| Безособова форма |
|
| Дієприслівник |
| упуска́вши |
