| ура́зи́ти1 – дієслово доконаного виду | ||
| (ранити, вбити; порушити життєдіяльність – про хвороби) | ||
| Інфінітив | ура́зи́ти | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | ура́зьмо | |
| 2 особа | ура́зь | ура́зьте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | ура́жу́ | ура́зимо́, ура́зи́м |
| 2 особа | ура́зи́ш | ура́зите́ |
| 3 особа | ура́зи́ть | ура́зя́ть |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол.р. | ура́зи́в | ура́зи́ли |
| жін.р. | ура́зи́ла | |
| сер.р. | ура́зи́ло | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| ура́жений | ||
| Безособова форма | ||
| ура́жено | ||
| Дієприслівник | ||
| ура́зи́вши | ||