| | | | |
| урегульо́ваний – дієприкметник | | | | |
| | | | |
| | | | |
| | | | |
| відмінок | однина | множина |
| чол. р. | жін. р. | сер. р. |
| називний | урегульо́ваний | урегульо́вана | урегульо́ване | урегульо́вані |
| родовий | урегульо́ваного | урегульо́ваної | урегульо́ваного | урегульо́ваних |
| давальний | урегульо́ваному | урегульо́ваній | урегульо́ваному | урегульо́ваним |
| знахідний | урегульо́ваний | урегульо́вану | урегульо́ване | урегульо́вані |
| орудний | урегульо́ваним | урегульо́ваною | урегульо́ваним | урегульо́ваними |
| місцевий | на/в урегульо́ваному, урегульо́ванім | на/в урегульо́ваній | на/в урегульо́ваному, урегульо́ванім | на/в урегульо́ваних |
