| | |
| урегульо́вуватися – дієслово недоконаного виду | | |
| | |
| | |
| | |
| Інфінітив | урегульо́вуватися, урегульо́вуватись |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | |
| 2 особа | | |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | | |
| 2 особа | | |
| 3 особа | урегульо́вуватиметься | урегульо́вуватимуться |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС |
| 1 особа | | |
| 2 особа | | |
| 3 особа | урегульо́вується | урегульо́вуються |
| Активний дієприкметник |
|
| Дієприслівник |
| урегульо́вуючись* |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол. р. | урегульо́вувався, урегульо́вувавсь | урегульо́вувалися, урегульо́вувались |
| жін. р. | урегульо́вувалася, урегульо́вувалась |
| сер. р. | урегульо́вувалося, урегульо́вувалось |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
|
| Безособова форма |
|
| Дієприслівник |
| урегульо́вувавшись |
