урихтува́тися – дієслово доконаного виду | ||
(улаштуватися) | ||
Інфінітив | урихтува́тися, урихтува́тись | |
однина | множина | |
Наказовий спосіб | ||
1 особа | урихту́ймося, урихту́ймось | |
2 особа | урихту́йся, урихту́йсь | урихту́йтеся, урихту́йтесь |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
1 особа | урихту́юся, урихту́юсь | урихту́ємося, урихту́ємось, урихту́ємся |
2 особа | урихту́єшся | урихту́єтеся, урихту́єтесь |
3 особа | урихту́ється | урихту́ються |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
чол.р. | урихтува́вся, урихтува́всь | урихтува́лися, урихтува́лись |
жін.р. | урихтува́лася, урихтува́лась | |
сер.р. | урихтува́лося, урихтува́лось | |
Активний дієприкметник | ||
Пасивний дієприкметник | ||
Безособова форма | ||
Дієприслівник | ||
урихтува́вшись |