| урихтува́тися – дієслово доконаного виду | ||
| (улаштуватися) | ||
| Інфінітив | урихтува́тися, урихтува́тись | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | урихту́ймося, урихту́ймось | |
| 2 особа | урихту́йся, урихту́йсь | урихту́йтеся, урихту́йтесь |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | урихту́юся, урихту́юсь | урихту́ємося, урихту́ємось, урихту́ємся |
| 2 особа | урихту́єшся | урихту́єтеся, урихту́єтесь |
| 3 особа | урихту́ється | урихту́ються |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол.р. | урихтува́вся, урихтува́всь | урихтува́лися, урихтува́лись |
| жін.р. | урихтува́лася, урихтува́лась | |
| сер.р. | урихтува́лося, урихтува́лось | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| Безособова форма | ||
| Дієприслівник | ||
| урихтува́вшись | ||