| уроби́тися1 – дієслово доконаного виду | ||
| (утомитися; переробитися) | ||
| Інфінітив | уроби́тися, уроби́тись | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | уробі́мося, уробі́мось, уробі́мся | |
| 2 особа | уроби́ся, уроби́сь | уробі́ться |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | уроблю́ся, уроблю́сь | уро́бимося, уро́бимось, уро́бимся |
| 2 особа | уро́бишся | уро́битеся, уро́битесь |
| 3 особа | уро́биться | уро́бляться |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол.р. | уроби́вся, уроби́всь | уроби́лися, уроби́лись |
| жін.р. | уроби́лася, уроби́лась | |
| сер.р. | уроби́лося, уроби́лось | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| Безособова форма | ||
| Дієприслівник | ||
| уроби́вшись | ||