| | |
| уро́джуватися – дієслово недоконаного виду | | |
| | |
| (народитися; виникати) | | |
| | |
| | |
| Інфінітив | уро́джуватися, уро́джуватись |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | уро́джуймося, уро́джуймось |
| 2 особа | уро́джуйся, уро́джуйсь | уро́джуйтеся, уро́джуйтесь |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | уро́джуватимуся, уро́джуватимусь | уро́джуватимемося, уро́джуватимемось, уро́джуватимемся |
| 2 особа | уро́джуватимешся | уро́джуватиметеся, уро́джуватиметесь |
| 3 особа | уро́джуватиметься | уро́джуватимуться |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС |
| 1 особа | уро́джуюся, уро́джуюсь | уро́джуємося, уро́джуємось, уро́джуємся |
| 2 особа | уро́джуєшся | уро́джуєтеся, уро́джуєтесь |
| 3 особа | уро́джується | уро́джуються |
| Активний дієприкметник |
|
| Дієприслівник |
| уро́джуючись |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол. р. | уро́джувався, уро́джувавсь | уро́джувалися, уро́джувались |
| жін. р. | уро́джувалася, уро́джувалась |
| сер. р. | уро́джувалося, уро́джувалось |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
|
| Безособова форма |
|
| Дієприслівник |
| уро́джувавшись |
