| уро́слий1 – дієприкметник | ||||
| (зарослий) | ||||
| відмінок | однина | множина | ||
| чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
| називний | уро́слий | уро́сла | уро́сле | уро́слі |
| родовий | уро́слого | уро́слої | уро́слого | уро́слих |
| давальний | уро́слому | уро́слій | уро́слому | уро́слим |
| знахідний | уро́слий | уро́слу | уро́сле | уро́слі |
| орудний | уро́слим | уро́слою | уро́слим | уро́слими |
| місцевий | на/в уро́слому, уро́слім | на/в уро́слій | на/в уро́слому, уро́слім | на/в уро́слих |
| [діал.] | ||||