| урубли́ти – дієслово доконаного виду | ||
| (укріпити на возі і т. ін. рублем снопи, сіно, солому тощо для перевезення) | ||
| Інфінітив | урубли́ти | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | урублі́мо, урублі́м | |
| 2 особа | урубли́ | урублі́ть |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | урублю́ | урублимо́, урубли́м |
| 2 особа | урубли́ш | урублите́ |
| 3 особа | урубли́ть | урубля́ть |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол.р. | урубли́в | урубли́ли |
| жін.р. | урубли́ла | |
| сер.р. | урубли́ло | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| уру́блений | ||
| Безособова форма | ||
| уру́блено | ||
| Дієприслівник | ||
| урубли́вши | ||