| | |
| урі́зуватися1 – дієслово недоконаного виду | | |
| | |
| (втискатися) | | |
| | |
| | |
| Інфінітив | урі́зуватися, урі́зуватись |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | урі́зуймося, урі́зуймось |
| 2 особа | урі́зуйся, урі́зуйсь | урі́зуйтеся, урі́зуйтесь |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | урі́зуватимуся, урі́зуватимусь | урі́зуватимемося, урі́зуватимемось, урі́зуватимемся |
| 2 особа | урі́зуватимешся | урі́зуватиметеся, урі́зуватиметесь |
| 3 особа | урі́зуватиметься | урі́зуватимуться |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС |
| 1 особа | урі́зуюся, урі́зуюсь | урі́зуємося, урі́зуємось, урі́зуємся |
| 2 особа | урі́зуєшся | урі́зуєтеся, урі́зуєтесь |
| 3 особа | урі́зується | урі́зуються |
| Активний дієприкметник |
|
| Дієприслівник |
| урі́зуючись |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол. р. | урі́зувався, урі́зувавсь | урі́зувалися, урі́зувались |
| жін. р. | урі́зувалася, урі́зувалась |
| сер. р. | урі́зувалося, урі́зувалось |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
|
| Безособова форма |
|
| Дієприслівник |
| урі́зувавшись |
